Перець

Солодкий перець, паприка (Capsicum annuum) — напівчагарникова рослина роду стручковий перець (Capsicum), родини пасльонових (Solanaceae), овочева культура. У дикому виді зустрічається в тропічних районах Америки. Перець як культура став відомий після відкриття Америки. Відтіль його привезли і стали вирощувати в Іспанії, Італії і Болгарії. В Україну він попав з Болгарії в XIX столітті.

Перець овочевий вирощують як однорічну рослину (хоча за своєю природою перець рослина багаторічна — це легко спостерігати на кімнатних культурах).

Плоди — багатонасінні несправжні ягоди, червоні, жовтогарячі, жовті, коричневі, зелені, різноманітні за формою, розміром і масою.

Коренева система добре розвинута. Основна маса коренів розташована у верхньому шарі ґрунту. Найбільше інтенсивно корені ростуть до початку плодоутворення, потім темпи росту поступово сповільнюються. Корені — найбільш чуттєва до холоду частина рослини.

Стебло перцю трав'янисте, у молодому віці м'яке, у дорослих рослин грубе і здерев'яніле. У залежності від характеру розгалуження розрізняють:
- штамбові (одностеблові);
- напівштамбові (у нижній частині стебла утвориться 1 — 3 пагони),
- рунисті (головне стебло розгалужується від підстави).

Квітки в перцю утворяться в пазухах листя по одному, рідше по двох на кожному бічному пагоні. Цвітіння йде постійно до самих заморозків. Першими розкриваються квітки на пагонах першого і другого порядків, потім уже квітки на головному стеблі.
При температурі вище +30 °C і нижче +10 °C запліднення порушується. У теплицях потрібно регулювати температуру. У період плодоутворення поява нових квіток сповільнюється. Після зняття перших плодів цвітіння знову підсилюється. Тому в умовах помірного клімату плоди треба забирати, як тільки вони досягнуть знімної спілості.

Перець надзвичайно вимогливий до світла — йому необхідне рясне сонячне світло з моменту появи сходів і до кінця вегетації. Недостатнє висвітлення в розсадний період несприятливо відбивається на якості розсади, у наступному — на рості й розвитку вегетативних і репродуктивних органів, у підсумку — на врожаї. При вирощуванні перцю в притінках врожай різко знижується.

Перець — рослина довгого дня. Він найкраще росте при 14-годинному світловому дні. Тому на північних і затінених вікнах йому потрібне досвітлювання лампами денного світла.

Перець — рослина теплолюбива. Мінімальна температура проростання насіння +15..+18 °C, при +13 °C насіння не сходить і ріст припиняється. Оптимальна температура росту і розвитку перцю +20..+25 °C, для пророщення насіння +24..+30 °C.

Наприкінці літа перець переносить похолодання набагато краще, ніж томат і баклажан. У цей період його можна перенести горшковою культурою на вікна.

Вода в найбільшій кількості необхідна перцю в період плодоношення. При недоліку вологи в ґрунті частина бутонів та зав'язі опадає, врожай знижується. Перець дуже вимогливий до вологості повітря. Більш низька вологість, що супроводжується підвищеною температурою, викликає опадання квіток і зав'язі. За цим також необхідно стежити в теплицях і парниках. Поливи повинні бути не частими, але обов'язково рясними.

Перець особливо вимогливий до структури і родючості ґрунту. Він добре росте і плодоносить на легких, багатих гумусом ґрунтах, що містять живильні речовини в легкодоступній формі. Він дуже добре відзивається на позакореневі підгодівлі мікродобривами в період бутонізації і цвітіння, а також на комплексні й органічні підгодівлі в період масового плодоносіння.