Тис ягідний

Тис я́гідний, або негній-дерево (лат. Taxus baccata L.) — хвойне вічнозелене дерево родини тисових.

Тис ягідний — 10–20 м заввишки. Тіньовитривалий, деревина з чорнобурою серцевиною, важка, міцна, стійка проти гниття, добре полірується;  використовують у меблевій промисловості, машинобудуванні, підводному будівництві тощо.

Тис ягідний — вічнозелена деревидна або кущевидна рослина, висотою від 25 до 30 м. Період життя 700–1500 років, (більше 1м). Кора червонувато-бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і стовбурах лущиться від старості (відшаровується тонкими пастинками). Деревина дуже тверда і важка.

Тис ягідний — рослина вимоглива до вологості, ґрунту та повітря. Воно найбільш тіньове із усіх хвойних порід дерево. Насіння дає щорічно до глибокої старості, починаючи з 25–30 річного віку. Коренева система добре розвинута, пластична, володіє ендотрофною мікоризою, завдяки чому може пристосовуватись до різних умов.